боксер
боксе́р 1
іменник чоловічого роду, істота
спортсмен
боксе́р 2
іменник чоловічого роду, істота
учасник повстання 1900 р. у Китаї
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боксер — I -а, ч. 1》 Спортсмен, що займається боксом (див. бокс I). 2》 Порода службових собак. II -а, ч., іст. Учасник Іхетуанського повстання 1900-1901 рр. у Китаї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боксер — П'ястукар Словник чужослів Павло Штепа
- боксер — БОКСЕ́Р¹, а, ч. Спортсмен, який займається боксом (див. бокс¹). Він був маленький і широкий, майже квадратовий у постаті. Мабуть, у минулому штангіст чи боксер (П. Загребельний); Це був майстерний удар, що ним міг пишатися професійний боксер (А. Словник української мови у 20 томах
- боксер — бо́ксер вул.кастет(ср, ст): Рівночасно обернувся й Янка Ліпку, що прискочив до нього з боксером, ударом твердого п'ястука перекинув на вулицю (Нижанківський)||шпадринок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- боксер — боксе́р (англ. boxer) 1. Спортсмен, що займається боксом. 2. Порода службових собак. Інша назва – німецький бульдог. Словник іншомовних слів Мельничука
- боксер — Нім. порода службових собак; короткошерсті, рудої або тигрової масті. Універсальний словник-енциклопедія
- боксер — Боксе́р, -ра; -се́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- боксер — БОКСЕ́Р¹, а, ч. Спортсмен, що займається боксом ( див. бокс¹). Українські боксери.. зайняли одне з провідних місць в СРСР (Спорт.., 1958, 18). БОКСЕ́Р², а, ч., іст. Учасник повстання 1900-1901 рр. проти іноземних імперіалістів у Китаї. Словник української мови в 11 томах