боксер

боксе́р

(англ. boxer)

1. Спортсмен, що займається боксом.

2. Порода службових собак. Інша назва – німецький бульдог.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боксер — бо́ксер вул.кастет(ср, ст): Рівночасно обернувся й Янка Ліпку, що прискочив до нього з боксером, ударом твердого п'ястука перекинув на вулицю (Нижанківський)||шпадринок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. боксер — БОКСЕ́Р¹, а, ч. Спортсмен, що займається боксом ( див. бокс¹). Українські боксери.. зайняли одне з провідних місць в СРСР (Спорт.., 1958, 18). БОКСЕ́Р², а, ч., іст. Учасник повстання 1900-1901 рр. проти іноземних імперіалістів у Китаї. Словник української мови в 11 томах
  3. боксер — П'ястукар Словник чужослів Павло Штепа
  4. боксер — Нім. порода службових собак; короткошерсті, рудої або тигрової масті. Універсальний словник-енциклопедія
  5. боксер — боксе́р 1 іменник чоловічого роду, істота спортсмен боксе́р 2 іменник чоловічого роду, істота учасник повстання 1900 р. у Китаї іст. Орфографічний словник української мови
  6. боксер — I -а, ч. 1》 Спортсмен, що займається боксом (див. бокс I). 2》 Порода службових собак. II -а, ч., іст. Учасник Іхетуанського повстання 1900-1901 рр. у Китаї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. боксер — БОКСЕ́Р¹, а, ч. Спортсмен, який займається боксом (див. бокс¹). Він був маленький і широкий, майже квадратовий у постаті. Мабуть, у минулому штангіст чи боксер (П. Загребельний); Це був майстерний удар, що ним міг пишатися професійний боксер (А. Словник української мови у 20 томах
  8. боксер — Боксе́р, -ра; -се́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)