1. Словник іншомовних слів Мельничука

боксит

бокси́т

осадочна гірська порода, що складається з гідроокисів алюмінію, а також окису заліза та різних домішок. Основна руда алюмінію. Від назви місцевості Ле-Бо на півдні Франції.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боксит — бокси́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. боксит — -у, ч. Гірська осадова порода, що має в собі глинозем; найкраща алюмінієва руда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боксит — БОКСИ́Т, у, ч. Гірська осадова порода, що містить глинозем; найкраща алюмінієва руда. Серед корисних копалин особливе місце займають боксити – сировина для видобутку алюмінію (з наук. літ.); У регіоні, звідки походив зразок руди, виявили багатющі поклади бокситу (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. боксит — Осадочна гірська порода, що складається переважно з гідроксидів алюмінію і заліза, глинистих мінералів; червоний або сірий; найважливіша алюмінієва руда, використовується у виробництві вогнетривких матеріалів; в Україні — Приазов'я, Закарпаття, Укр. щит. Універсальний словник-енциклопедія
  5. боксит — БОКСИ́Т, у, ч. Гірська осадочна порода, що має в собі глинозем; найкраща алюмінієва руда. Серед корисних копалин.. особливе місце займають боксити — сировина для видобутку алюмінію (Геол. Укр., 1959, 136). Словник української мови в 11 томах