1. Орфографічний словник української мови

бомкання

бо́мкання

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бомкання — -я, с., розм. Дія за знач. бомкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бомкання — БО́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́мкати і звуки, утворювані цією дією. І туди [на острів] не долітав Дзвін глухий, нудний, безсилий, Теє бомкання сумнеє (Леся Українка); Відлунням котилося бомкання дзвона з церковної вежі (І. Словник української мови у 20 томах
  3. бомкання — БО́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́мкати і звуки, утворювані цією дією. І туди [на острів] не долітав Дзвін глухий, нудний, безсилий. Теє бомкання сумнеє (Л. Укр., IV, 1954, 177); Відлунням котилося бомкання дзвона з церковної вежі (Чендей, Вітер.., 1958, 188). Словник української мови в 11 томах