боргувальник
боргува́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боргувальник — БОРГУВА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що боржни́к. І стане священик, як і народ, а пан, немов раб, пані, як невільниця її, продавець, немов той покупець, боргувальник, немов винуватець, віритель, як довжник (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах