1. Орфографічний словник української мови

боян

боя́н

іменник чоловічого роду, істота

співець, поет

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боян — -а, ч., поет. Співець, поет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. боян — БОЯ́Н, а, ч., поет. Співець, поет. Складають нам пісні задумані бояни, ашуги дальніх гір і голубих степів (В. Сосюра); Міцкевичу, північному бояну, Цей край думок навіяв океан, І ті думки нам передав боян, В сонета вклавши форму бездоганну (П. Словник української мови у 20 томах
  3. БОЯН — • "БОЯН" - літ.-наукова газета, орган "москвофілів". Виходила у Львові 1867 щотижня з 1 квітня по 14 грудня. Редагував В. Стебельський, потім Л. Михалевич. Друкувалася "язичіем". Орієнтувалася на офіц. Українська літературна енциклопедія
  4. боян — див. письменник Словник синонімів Вусика
  5. боян — ПОЕ́Т (автор віршованих творів), СПІВЕ́ЦЬ уроч., РИМА́Ч зневажл., ПОЕ́ТИК зневажл., ПІЇ́Т (ПІЇ́ТА) заст., книжн., ірон., ВЕРСИФІКА́ТОР заст., ірон., БОЯ́Н заст., уроч., ВІРШУВА́ЛЬНИК заст., ВІРШОПИ́СЕЦЬ заст., ВІ́РШНИК заст., ВІРШІВНИ́К заст. Словник синонімів української мови
  6. боян — БОЯ́Н, а, ч., поет. Співець, поет. Поетом-соловейком, народним бояном назвали гуцули Юрія Федьковича, талановитого виразника їх надій і сподівань (Літ. Укр., 12.VIII 1969, 3); Міцкевичу, північному бояну. Словник української мови в 11 томах