боївкар
боївка́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боївкар — боївка́р член збройної структурної одиниці підпільної військової організації (ст): Ніхто з нашої братії не може тепер туди дістатися, бо на обох брамах стоять їхні боївкарі й кожного леґітимують, вимагають показати індекс (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт