боївкар
боївка́р член збройної структурної одиниці підпільної військової організації (ст): Ніхто з нашої братії не може тепер туди дістатися, бо на обох брамах стоять їхні боївкарі й кожного леґітимують, вимагають показати індекс (Керницький)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боївкар — боївка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови