1. Орфографічний словник української мови

брамін

брамі́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брамін — -а, ч. Те саме, що браман. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брамін — БРАМІ́Н, а, ч., заст. Те саме, що брахма́н. Вчені браміни поприносили старі пергаментні документи (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. брамін — Член найвищого стану в традиційному індійському суспільстві; жрець. Універсальний словник-енциклопедія
  4. брамін — БРАМІ́Н, а, ч. В Індії — особа, що належить до вищої касти (первісне — до касти жерців). Вчені браміни поприносили старі пергаментні документи (Н.-Лев., IV, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах