бродило
броди́ло
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бродило — -а, с. 1》 спец. Фермент, що викликає бродіння. 2》 перен. Те, що викликає який-небудь процес, яке-небудь явище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бродило — БРОДИ́ЛО, а, с. 1. спец. Фермент, що викликає бродіння. 2. перен. Те, що викликає який-небудь процес, яке-небудь явище. Російська революція повинна була стати бродилом і прологом пролетарської революції (Іст. УРСР, І, 1953, 573). Словник української мови в 11 томах