1. Орфографічний словник української мови

брудота

брудо́та

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брудота — -и, ж. 1》 Бруд, грязь. 2》 перен. Те саме, що бруд 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брудота — БРУДО́ТА, и, ж. 1. Бруд, грязь. Брудота в хаті. 2. перен. Те саме, що бруд 2. Підлоту, самолюбство і брудоту Ти здалека добачуєш [добачаєш] достоту (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. брудота — БРУД (те, що забруднює кого-, що-небудь), ГРЯЗЬ розм. рідко, БРУДО́ТА підсил. розм.; НЕЧИСТОТА́ (про наявність бруду де-небудь). Газдиня оглянулася. Словник синонімів української мови
  4. брудота — БРУДО́ТА, и, ж. 1. Бруд, грязь. Брудота в хаті. 2. перен. Те саме, що бруд 2. Підлоту, самолюбство і брудоту Ти здалека добачуєш [добачаєш] достоту (Фр., XI, 1952, 281). Словник української мови в 11 томах