1. Словник синонімів української мови

брудота

БРУД (те, що забруднює кого-, що-небудь), ГРЯЗЬ розм. рідко, БРУДО́ТА підсил. розм.; НЕЧИСТОТА́ (про наявність бруду де-небудь). Газдиня оглянулася. П'яні люди, запах порозливаної горівки, натоптаного на підлозі бруду, погані слова, чад — все те дисгармоніювало з її сердечною тугою (Г. Хоткевич); В хатах тісно, ..грязь, дихати нічим, нездорово (М. Коцюбинський); — Боже мій! яка нечистота! який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. не́чисть.

ГИДО́ТА (те, що викликає огиду), БРИДО́ТА, БРУДО́ТА, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА заст., СКВЕРНО́ТА книжн., заст. Тут (у тюрмі) — брудні від усякої гидоти, важкі вогкі стіни (Б. Грінченко); Христолобенко змастив свій чуб якоюсь бридотою, що тхнула так різко, хоч затикай носа (Є. Гуцало); — Хіба це тютюн? Це якась мерзота! (О. Гончар); Ніяка Та вже погань та сквернота Не втече його охоти (І. Манжура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брудота — брудо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. брудота — -и, ж. 1》 Бруд, грязь. 2》 перен. Те саме, що бруд 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брудота — БРУДО́ТА, и, ж. 1. Бруд, грязь. Брудота в хаті. 2. перен. Те саме, що бруд 2. Підлоту, самолюбство і брудоту Ти здалека добачуєш [добачаєш] достоту (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. брудота — БРУДО́ТА, и, ж. 1. Бруд, грязь. Брудота в хаті. 2. перен. Те саме, що бруд 2. Підлоту, самолюбство і брудоту Ти здалека добачуєш [добачаєш] достоту (Фр., XI, 1952, 281). Словник української мови в 11 томах