1. Орфографічний словник української мови

бубоніння

бубоні́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бубоніння — -я, с. Дія за знач. бубоніти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бубоніння — БУБОНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бубоні́ти і звуки, утворювані цією дією. Дівчата раптом перестали сміятися, навіть лектор зробив паузу в своєму бубонінні (Іван Ле); Захоплений роботою, він не дуже прислухався до розмов навколо. Словник української мови у 20 томах
  3. бубоніння — БУБОНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бубоні́ти і звуки, утворювані цією дією. Дівчата раптом перестали сміятися, навіть лектор зробив паузу в своєму бубонінні (Ле, Право.., 1957, 104); Захоплений роботою, він не дуже прислухався до розмов навколо. Словник української мови в 11 томах