будитель

буди́тель

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будитель — БУДИ́ТЕЛЬ, я, ч., уроч. Той, хто спонукає до діяльності, закликає, заохочує до чого-небудь. Б. Грінченко – наш класик, один зі світочів української культури, один із будителів нашого народу (із журн.). Словник української мови у 20 томах