будитель

БУДИ́ТЕЛЬ, я, ч., уроч.

Той, хто спонукає до діяльності, закликає, заохочує до чого-небудь.

Б. Грінченко – наш класик, один зі світочів української культури, один із будителів нашого народу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будитель — буди́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови