будитель
БУДИ́ТЕЛЬ, я, ч., уроч.
Той, хто спонукає до діяльності, закликає, заохочує до чого-небудь.
Б. Грінченко – наш класик, один зі світочів української культури, один із будителів нашого народу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- будитель — буди́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови