1. Орфографічний словник української мови

букарка

бука́рка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букарка — -и, ж. Маленький зеленувато-синій жучок-довгоносик, що пошкоджує бруньки й листя яблуні та груші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. букарка — БУКА́РКА, и, ж. Маленький зеленувато-синій жучок родини довгоносиків. Листя плодових дерев пошкоджують різні шкідники: гусениці багатьох метеликів, сірий бруньковий довгоносик, казарка, букарка (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. букарка — БУКА́РКА, и, ж. Маленький зеленувато-синій жучок-довгоносик, що пошкоджує бруньки й листя яблуні та груші. Листя плодових дерев пошкоджують різні шкідники: гусениці багатьох метеликів, ..довгоносик-букарка (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 346). Словник української мови в 11 томах