1. Словник української мови в 11 томах

букарка

БУКА́РКА, и, ж. Маленький зеленувато-синій жучок-довгоносик, що пошкоджує бруньки й листя яблуні та груші.

Листя плодових дерев пошкоджують різні шкідники: гусениці багатьох метеликів, ..довгоносик-букарка (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букарка — бука́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. букарка — -и, ж. Маленький зеленувато-синій жучок-довгоносик, що пошкоджує бруньки й листя яблуні та груші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. букарка — БУКА́РКА, и, ж. Маленький зеленувато-синій жучок родини довгоносиків. Листя плодових дерев пошкоджують різні шкідники: гусениці багатьох метеликів, сірий бруньковий довгоносик, казарка, букарка (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах