бунтливий

бунтли́вий

прикметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунтливий — БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівли́вий. Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  2. бунтливий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  3. бунтливий — БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівли́вий. Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (Бажан, Роки, 1957, 273). Словник української мови в 11 томах