бунтливий
бунтли́вий
прикметник
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бунтливий — БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівли́вий. Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
- бунтливий — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- бунтливий — БУНТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що бунтівли́вий. Ось він, цей бунтливий віршописець з Вільна, Неспокійно зводить голову худу (Бажан, Роки, 1957, 273). Словник української мови в 11 томах