бурити

бу́рити 1

дієслово недоконаного виду

литися

діал.

бу́рити 2

дієслово недоконаного виду

хвилювати

діал.

бури́ти

дієслово недоконаного виду

свердлити

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурити — Нищити [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. бурити — I -рить, недок., діал. Литися, сильно текти. II -рю, -риш, недок., перех., діал. Хвилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурити — див. розоряти Словник чужослів Павло Штепа
  4. бурити — БУ́РИТИ¹, рить, недок., діал. Литися, сильно текти. Бурить, як з барила (Сл. Гр.). БУ́РИТИ², рю, риш, недок., що, діал. Хвилювати. Всі живемо боротьбою, Всім хитрий демон часто бурить кров (І. Франко). БУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., що. Словник української мови у 20 томах
  5. бурити — бу́рити 1. нищити, руйнувати (будівлі, конструкції, плани тощо)(ст): Треба би бурити дім за домом гарматами, але передше завізвати населення, або податись і заказати легіоністам сидіти по домах, або наразитись на розбиття домів гарматами (Боберський) 2. куйовдити (волосся, зачіску)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. бурити — Розоряти, руйнувати, скидати, валити. Словник застарілих та маловживаних слів
  7. бурити — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. бурити — БУ́РИТИ¹, рить, недок., діал. Литися, сильно текти. Бурить як з барила (Сл. Гр.). БУ́РИТИ², рю, риш, недок., перех., діал. Хвилювати. Всі живемо боротьбою. Всім хитрий демон часто бурить кров (Фр., ХІIІ, 1954, 294). БУРИ́ТИ, рю, ри́ш, недок., перех. Словник української мови в 11 томах
  9. бурити — Бурити, -рю, -риш гл. 1) Разрушать, ниспровергать, разорить. 2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила. 3) Волновать, возмущать. 4) Рыть. Киртиця бурит землю. Вх. Лем. 395. Словник української мови Грінченка