1. Орфографічний словник української мови

буритися

бу́ритися 1

дієслово недоконаного виду

хвилюватися — про багатьох людей

діал.

бу́ритися 2

дієслово недоконаного виду

збиратися на бурю — про погоду

безос.

бури́тися

дієслово недоконаного виду

від: бури́ти

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буритися — I б`уритися-риться, недок., діал. 1》 Хвилюватися. 2》 перев. безос. Збиратися на бурю (у 1 знач.). II бур`итисябуриться, недок. Пас. до бурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буритися — БУРИ́ТИСЯ, бу́риться, недок. Пас. до бури́ти. В камінному урвищі на скелі рудного пласта бурився шпур для заряджання бурки (Іван Ле). БУ́РИТИСЯ, риться, недок., діал. 1. Хвилюватися. Словник української мови у 20 томах
  3. буритися — ХВИЛЮВА́ТИСЯ (бути занепокоєним, відчувати тривогу, неспокій), НЕПОКОЇТИСЯ, ТРИВО́ЖИТИСЯ, ТУРБУВА́ТИСЯ, БЕНТЕ́ЖИТИСЯ, БАЛАМУ́ТИТИСЯ, НІ́ТИТИСЯ, КАЛАМУ́ТИТИСЯ розм., МОРДУВА́ТИСЯ підсил. розм., СУЯТИ́ТИСЯ діал., ЮРТУВА́ТИСЯ діал., БУ́РИТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. буритися — БУ́РИТИСЯ, риться, недок., діал. 1. Хвилюватися. — А тут з усіх боків вісті, що народ по селах буриться, варти стоять і не пускають нікого (Фр., III, 1950, 299). 2. перев. безос. Збиратися на бурю (в 1 знач.). Хмариться, буриться, — дощ буде… (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  5. буритися — Буритися, -рюся, -ришся гл. 1) Возмущаться, волноваться. 2) безл. Собираться бурѣ. Хмариться, буриться, — дощ буде.... Pauli. І. 120. Словник української мови Грінченка