бурлеск

бурле́ск

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурлеск — -у, ч., літ. Жартівливе змалювання в зниженому, пародійному тоні тем і образів, що про них прийнято говорити поважно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бурлеск — БУРЛЕ́СК, у, ч., літ. Жартівливе змалювання в зниженому, пародійному тоні тем і образів, про які звичайно прийнято говорити поважно. І. Котляревський додержує встановлених теорією правил бурлеску (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. бурлеск — • бурлеск (франц. burlesque, від італ. burla — жарт) - комічні, пародійні твори, що характеризуються невідповідністю між темою і словесною формою: "висока" тема викладається зниженим, простонародним, іноді вульгаризованим стилем, а "низька" — високим... Українська літературна енциклопедія
  4. бурлеск — бурле́ск (франц. burlesque, з італ. burlesco – жартівливий) 1. Перебільшено комічне зображення (в літературі або на сцені). 2. Гумористична поезія, комічний ефект у якій досягається або тим, що героїчний зміст викладається в нарочито пародійному тоні, або тим, що про буденне говориться піднесено. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бурлеск — 1. різновид іроїкомічної поезії класицизму: зображення високих предметів низьким стилем (напр., Енеїда Верґілія у І. Котляревського); 2. музична п'єса грубувато-комічного, химерного характеру. Універсальний словник-енциклопедія
  6. бурлеск — БУРЛЕ́СК, у, ч., літ. Жартівливе змалювання в зниженому, пародійному тоні тем і образів, про які звичайно прийнято говорити поважно. Котляревський додержує встановлених теорією правил бурлеску (Укр. літ., 8, 1957, 112). Словник української мови в 11 томах