буфетник

буфе́тник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Буфетник — Буфетник Неправильно-правильно
  2. буфетник — -а, ч. Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буфетник — БУФЕ́ТНИК, а, ч. Працівник, який обслуговує буфет (у 2 знач.). Пухкий буфетник та його .. жінка готуються до поїзда (І. Микитенко); Відмахнувся [полісмен] правицею, і ствол [пістолета] потонув у череві буфетника, як у діжі з тістом (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах
  4. буфетник — БУФЕ́ТНИК, а, ч. Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.). Пухкий буфетник та його.. жінка готуються до поїзда (Мик., І, 1957, 41). Словник української мови в 11 томах