буфетник

БУФЕ́ТНИК, а, ч. Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.).

Пухкий буфетник та його.. жінка готуються до поїзда (Мик., І, 1957, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буфетник — буфе́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Буфетник — Буфетник Неправильно-правильно
  3. буфетник — -а, ч. Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буфетник — БУФЕ́ТНИК, а, ч. Працівник, який обслуговує буфет (у 2 знач.). Пухкий буфетник та його .. жінка готуються до поїзда (І. Микитенко); Відмахнувся [полісмен] правицею, і ствол [пістолета] потонув у череві буфетника, як у діжі з тістом (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах