буфетник
БУФЕ́ТНИК, а, ч. Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.).
Пухкий буфетник та його.. жінка готуються до поїзда (Мик., І, 1957, 41).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буфетник — буфе́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Буфетник — Буфетник Неправильно-правильно
- буфетник — -а, ч. Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- буфетник — БУФЕ́ТНИК, а, ч. Працівник, який обслуговує буфет (у 2 знач.). Пухкий буфетник та його .. жінка готуються до поїзда (І. Микитенко); Відмахнувся [полісмен] правицею, і ствол [пістолета] потонув у череві буфетника, як у діжі з тістом (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах