1. Орфографічний словник української мови

бювар

бюва́р

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бювар — -а, ч. Папка або рід портфеля з аркушами промокального паперу для зберігання поштового паперу, конвертів, кореспонденції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бювар — БЮВА́Р, а, ч. Папка або портфель для зберігання поштового та промокального паперу, конвертів, кореспонденції. Ти .. почала щось черкати олівцем по моєму бюварі (Леся Українка); Андрій Григорович знову розклав газети, бювар, книжки .. Словник української мови у 20 томах
  3. бювар — бюва́р (франц. buvard, від boire – вбирати, всмоктувати) письмове приладдя; футляр з аркушами промокального паперу, для зберігання поштового паперу, конвертів, кореспонденції. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бювар — Бюва́р, -ра; -ва́ри, -рів (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бювар — БЮВА́Р, а, ч. Папка або рід портфеля з аркушами промокального паперу для зберігання поштового паперу, конвертів, кореспонденції. Ти.. почала щось черкати олівцем по моєму бюварі (Л. Укр., III, 1952, 692); Валене протяг руку до невеликого бювара (Собко, Зор. крила, 1950, 266). Словник української мови в 11 томах
  6. бювар — рос. бювар (фр. buvard, від boire — вбирати, всмоктувати) — настільна тека з аркушами промокального паперу для зберігання поштового паперу, конвертів та ін. Eкономічна енциклопедія