бібліотекарка

бібліоте́карка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібліотекарка — -и. Жін. до бібліотекар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бібліотекарка — БІБЛІОТЕ́КАРКА, и, ж. Жін. до бібліоте́кар. Сербин був син міської бібліотекарки (Ю. Смолич); Марія картає себе: “Колись ти була бібліотекаркою в полку .. А зараз .. Ким ти стала?” (М. Словник української мови у 20 томах
  3. бібліотекарка — БІБЛІОТЕ́КАРКА, и, ж. Жін. до бібліоте́кар. Сербин був син міської бібліотекарки (Смолич, І, 1947, 32); Марія картає себе: "Колись ти була бібліотекаркою в полку.. А зараз… Ким ти стала?" (Руд., Остання шабля, 1959, 41). Словник української мови в 11 томах