1. Словник української мови в 11 томах

бібліотекарка

БІБЛІОТЕ́КАРКА, и, ж. Жін. до бібліоте́кар.

Сербин був син міської бібліотекарки (Смолич, І, 1947, 32);

Марія картає себе: "Колись ти була бібліотекаркою в полку.. А зараз… Ким ти стала?" (Руд., Остання шабля, 1959, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібліотекарка — бібліоте́карка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бібліотекарка — -и. Жін. до бібліотекар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бібліотекарка — БІБЛІОТЕ́КАРКА, и, ж. Жін. до бібліоте́кар. Сербин був син міської бібліотекарки (Ю. Смолич); Марія картає себе: “Колись ти була бібліотекаркою в полку .. А зараз .. Ким ти стала?” (М. Словник української мови у 20 томах