1. Словник української мови в 11 томах

бібліотекар

БІБЛІОТЕ́КАР, я, ч. Працівник бібліотеки, фахівець бібліотечної справи.

Павлусь вступив на бібліотечні курси і тепер був бібліотекарем у робітничому клубі (Донч., II, 1956, 15);

Хороша і почесна професія сільського бібліотекаря. Хороше бути.. порадником читача (Рад. Укр., 1.ХІІ 1960, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібліотекар — бібліоте́кар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бібліотекар — -я, ч. 1》 Працівник бібліотеки, фахівець бібліотечної справи. 2》 У програмуванні – керівна програма, що забезпечує організацію та обслуговування системних бібліотек і бібліотек користувачів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бібліотекар — Книжник Словник чужослів Павло Штепа
  4. бібліотекар — БІБЛІОТЕ́КАР, я, ч. Працівник бібліотеки, фахівець бібліотечної справи. Я згадала, що сьогодні день відпочинку бібліотекарів (М. Хвильовий); Павлусь вступив на бібліотечні курси і тепер був бібліотекарем у робітничому клубі (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  5. бібліотекар — Бібліоте́кар, -ря, -реві, -рем, -рю! -карі, -рів, -рям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)