бібліотека
БІБЛІОТЕ́КА, и, ж.
1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів.
Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання й ініціативи зверху (Н.-Лев., IV, 1956, 70);
Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Гончар, Тронка, 1963, 173).
Бібліоте́ка-чита́льня — бібліотека, в приміщенні якої є зал або кімната, де можна одержувати й читати книжки, журнали, газети і т. ін.;
Публі́чна бібліоте́ка див. публі́чний.
2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін.
Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 503);
Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франка починає збирати свою бібліотеку — за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (Коцюб., III, 1956, 28).
Бібліоте́ка-пересу́вка — комплект книг, спеціальний фонд стаціонарних бібліотек для обслуговування населення за місцем роботи або проживання.
Ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (Вол., Дні.., 1958, 87).
3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище.
В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Коцюб., III, 1956, 154);
— Це наша державна бібліотека, — сказав він.. — її будував архітектор академік Бекетов (Багмут, Опов., 1959, 75);
Другий будинок за рогом — була Громадська бібліотека (Головко, II, 1957, 538).
4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.
Значення в інших словниках
- бібліотека — бібліоте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бібліотека — Книгозбірня; (сховище) книгосховище; б.з. бібліотека. Словник синонімів Караванського
- бібліотека — [б'ібл'іотека] -кие, д. і м. -ец'і Орфоепічний словник української мови
- бібліотека — -и, ж. 1》 Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюються популяризація і пропаганда літературних творів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бібліотека — Книгозбірня Словник чужослів Павло Штепа
- бібліотека — БІБЛІОТЕ́КА, и, ж. 1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Словник української мови у 20 томах
- бібліотека — И, ж. 1. Випивка. А я пропоную піти в бібліотеку (напитись). ◇ Піти в бібліотеку, почитати бібліотеку — напитись. 2. нарк. Марихуана. У мене є маленька персональна бібліотека — на пару тяг буде. Словник сучасного українського сленгу
- бібліотека — • бібліотека (грец. βιβλιοθήκη, від βιβλίον — книга і θήκη — сховище) — 1) Зібрання книг і рукописних матеріалів. 2) Культурно-осв. і наук. Українська літературна енциклопедія
- бібліотека — бібліоте́ка (грец. βιβλιοθήκη, від βίβλίον – книга і θήκη – сховище) 1. Зібрання книг. 2. Приміщення для зберігання книг. 3. Заклад, що видає книги для читання. Словник іншомовних слів Мельничука
- бібліотека — Заклад, який збирає, опрацьовує, зберігає та дозволяє користуватися бібліотечним фондом, а також інформує про нього; приміщення, призначене для книжок (будинок, зали, меблі), і книгозбірня. Універсальний словник-енциклопедія
- бібліотека — БІБЛІОТЕ́КА (заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін.; певна кількість книжок, дібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін.), КНИГОЗБІ́РНЯ, КНИГОЗБІ́Р заст. рідко. Словник синонімів української мови
- бібліотека — Бібліоте́ка, -ки, -ці; -те́ки, -те́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бібліотека — рос. библиотека 1. Спеціальні об'єкти, що є місцем нагромадження, зберігання і надання в тимчасове користування зацікавленим особам друкованих праць, видань (книг, журналів, газет тощо). Eкономічна енциклопедія
- бібліотека — (грец. — книга і сховище) Споруда або спеціальне приміщення для зберігання книжок, рукописних матеріалів та обслуговування читачів. Архітектура і монументальне мистецтво