бібліотека

бібліоте́ка

• бібліотека

(грец. βιβλιοθήκη, від βιβλίον — книга і θήκη — сховище) — 1) Зібрання книг і рукописних матеріалів. 2) Культурно-осв. і наук.-інформаційна установа, що збирає і зберігає друковані та рукописні матеріали, організовує громадське користування л-рою і проводить довідково-бібліогр. роботу. Залежно від фондів, контингенту читачів, мети, завдань та напрямів діяльності Б. поділяють на універсальні та спеціальні (галузеві).

Б. як сховища писемних пам'яток і рукописних книг були відомі ще в старод. світі (Ассірія, Єгипет, Китай, Греція, Рим). Найбільша з них — Александрійська бібліотека. З винаходом книгодрукування в усіх країнах почалося масове формування бібліотек. НайвіДоміші зарубіжні Б.: Національна у Парижі (з 1480), Британського музею в Лондоні (з 1753), Кирила і Мефодія у Софії (з 1878), Конгресу США у Вашінгтоні (з 1890), Національна у Варшаві (з 1928), Національна парламентська в Токіо (з 1948) та ін. На тер. СРСР першою Б. вважають сховище рукописів у Хорезмі (3 ст. до н. е.). Згодом Б. виникають при монастирях, дворах монархів і вельмож. З'являються приватні бібліотечні колекції. Указом Петра I 1714 засн. Б. в Петербурзі (тепер Бібліотека АН СРСР). Найбільші б-ки в СРСР: Держ. Б. СРСР ім. В. І. Леніна в Москві, Держ. публічна Б. ім. М. Є. Салтикова-Щедріна в Ленінграді, Б. АН СРСР, Матенадаран (сховище давньовірм. рукописів у Єревані) та ін. (див. окремі статті про ці б-ки). Першою відомою б-кою у Київ. Русі була Бібліотека Софійського собору, засн. 1037 Ярославом Мудрим. Згодом з'явилася б-ка Києво-Печерської лаври (11 ст.). Значні як на давні часи книжкові фонди були зібрані в б-ках Києво-Могилянської академії (див. Київська академія), Львів., Київ., Черніг., Луцького, Острозького та ін. братств (16 — 17 ст.). Великими культур.-осв. установами стали б-ки при Львів. (1611), Харків. (1805), Київ. (1834), Новорос. в Одесі (1865) та Чернів. (1875) ун-тах, публічні б-ки в Одесі (1830), Києві (1866), Харкові (1886). Тоді ж виникли і нар. б-ки та читальні, створювані т-вами "Просвіта". Фонди б-к України містять велику кількість рукописів і стародруків починаючи з 10 ст. Багато їх зберігається у респ. книгозбірнях: ЦНБ імені В. І. Вернадського АН УРСР, Бібліотеці історичній УРСР, Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника АН УРСР, Одес. наук. ім. О. М. Горького, Харків. наук. ім. В. Г. Короленка та ін. (див. статті про окремі Б.). Наук. цінність становлять фонди галузевих бібліотек АН УРСР: інститутів археології, історії, мовознавства, Літератури інституту імені Т. Г. Шевченка АН УРСР (видання українських альманахів і збірників 19 — 20 ст., першодруки), а також Б. ун-тів.

У Б. Київського ун-ту у відділі рідкісної книги зберігаються прижиттєві видання творів класиків марксизму-ленінізму, а також О. Пушкіна, М. Гоголя, І. Тургенева, Т. Шевченка, М. Старицького та ін. дореволюц. і рад. письменників. Є багато вітчизн. і зарубіж. стародруків. Б. Львівського ун-ту має рідкісні видання творів К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна, найповнішу в країні колекцію сатир. укр., рос., польс. журналів 1905 — 07 pp., фонд полоністики з 16 ст. до наших днів, видання Івана Федорова, рукописні книги на пергаменті й папері 12 — 19 ст., інкунабули, перші видання творів Т. Мора, Т. Кампанелли. У фонді рідкісних видань і стародруків Б. Одеського ун-ту є значні зібрання видань рим. і грец. класиків, комплекти рос. та зарубіж. журналів і газет 19 — 20 ст., окремі колекції особистих б-к (філолога і славіста В. Григоровича, одес. генерал-губернатора М. С. Воронцова та ін.), рукописні книги 18 — 19 ст.; серед інкунабул — "Всесвітня хроніка" Г. Шеделя. В Б. Ужгородського ун-ту — інкунабули, рукописні книги з 1500, вітчизн. і зарубіж. стародруки 15 — 18 ст., серед них Острозька біблія Івана Федорова. Фонд рідкісних видань Б. Харківського ун-ту містить перші видання і переклад "Капіталу" К. Маркса, праць В. І. Леніна, прижиттєві видання О. Пушкіна, О. Грибоєдова, І. Крилова, Т. Шевченка, І. Котляревського, Є. Гребінки, інкунабули і першодруки, бл. 1500 рукописів 13 — 20 ст.; цінний фонд книг Петровської епохи, видання М. Новикова, О. Герцена, листи І. Франка, П. Грабовського. Б. Чернівецького ун-ту має бл. 15 тис. видань 16 — 17 ст. і стародруків, переважно лат. мовою, майже всі видання Ю. Федьковича, І. Франка, О. Кобилянської, С. Воробкевича та ін. укр. письменників; цінний фонд з буковинознавства, колекції з права, історії, етнографії, мовознавства тощо 20 мовами народів світу. Серед рідкісних книг Б. Сімферопольського ун-ту — рукописи і стародруки 16 — 17 ст., прижиттєві видання творів М. Ломоносова, А. Кантеміра, Д. Фонвізіна, М. Гоголя, М. Некрасова та ін. Великі фонди л-ри мають також б-ки Дніпроп., Донец., Запоріз. ун-тів, багатьох, ін-тів, насамперед педагогічних. Б-ка Ніжинського пед. ін-ту має видання 16 — 19 ст. лат. і грец. мовами, особисті зібрання книг проф. Моск. ун-ту С. Шевирьова тощо. Значну роботу у справі популяризації красного письменства проводять масові б-ки, у яких фонди худож. л-ри налічують (лише в системі М-ва культури УРСР) 182, 4 млн. прим. Фонди і відділи рідкісних видань мають Б. багатьох краєзнавчих, худож. і літературних музеїв, укр. респ. Будинку літераторів та ін. установ.

■ Літ.: История библиотечного дела в СССР. Документи и материалы. 1918 — 1920. М., 1975; История библиотечного дела в СССР. Документы и материалы. 1920 — 1929. М., 1979; Библиотеки СССР. Справочник, в. 1 — 2. М., 1973 — 74; Бібліотеки Української РСР. Довідник. Х., 1974; История библиотечного дела на Украине (1917 — 1932 гг.). Х., 1975; Бібліотеки — скарбниці знань. К., 1975; Бібліотека, книга, читач. К., 1987.

О. М. Хропач.