бібліотека
бібліоте́ка
-и, ж.
1》 Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюються популяризація і пропаганда літературних творів.
Бібліотека-пересувка — зібрання книг для читачів, які не мають можливості користуватися стаціонарною бібліотекою.
Бібліотека-читальня — бібліотека з читальним залом.
2》 Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін.
3》 Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище.
4》 кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.
5》 Організоване за певною системою сховище для будь-чого.
Бібліотека автовиклику спец. — бібліотека, що є вхідним набором даних для редактора зв'язків.
Бібліотека алгоритмів спец. — впорядкована певним чином сукупність алгоритмів.
Бібліотека компілятора спец. — бібліотека, що містить об'єктні модулі компілятора.
Бібліотека макроозначень спец. — бібліотека, що містить макроозначення і використовується асемблером для побудови макророзширень.
Бібліотека програм спец. — організована сукупність програм, частин програм і, можливо, інформації щодо їх використання.
Резидентна бібліотека спец. — група завантажених в оперативну пам'ять підпрограм, до яких можуть звертатись інші підпрограми.
Системна бібліотека — а) бібліотека, зареєстрована у системному каталозі; б) бібліотека, в якій зберігаються модулі операційної системи.
Значення в інших словниках
- бібліотека — бібліоте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бібліотека — Книгозбірня; (сховище) книгосховище; б.з. бібліотека. Словник синонімів Караванського
- бібліотека — [б'ібл'іотека] -кие, д. і м. -ец'і Орфоепічний словник української мови
- бібліотека — Книгозбірня Словник чужослів Павло Штепа
- бібліотека — БІБЛІОТЕ́КА, и, ж. 1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Словник української мови у 20 томах
- бібліотека — И, ж. 1. Випивка. А я пропоную піти в бібліотеку (напитись). ◇ Піти в бібліотеку, почитати бібліотеку — напитись. 2. нарк. Марихуана. У мене є маленька персональна бібліотека — на пару тяг буде. Словник сучасного українського сленгу
- бібліотека — • бібліотека (грец. βιβλιοθήκη, від βιβλίον — книга і θήκη — сховище) — 1) Зібрання книг і рукописних матеріалів. 2) Культурно-осв. і наук. Українська літературна енциклопедія
- бібліотека — бібліоте́ка (грец. βιβλιοθήκη, від βίβλίον – книга і θήκη – сховище) 1. Зібрання книг. 2. Приміщення для зберігання книг. 3. Заклад, що видає книги для читання. Словник іншомовних слів Мельничука
- бібліотека — Заклад, який збирає, опрацьовує, зберігає та дозволяє користуватися бібліотечним фондом, а також інформує про нього; приміщення, призначене для книжок (будинок, зали, меблі), і книгозбірня. Універсальний словник-енциклопедія
- бібліотека — БІБЛІОТЕ́КА (заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін.; певна кількість книжок, дібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін.), КНИГОЗБІ́РНЯ, КНИГОЗБІ́Р заст. рідко. Словник синонімів української мови
- бібліотека — Бібліоте́ка, -ки, -ці; -те́ки, -те́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бібліотека — БІБЛІОТЕ́КА, и, ж. 1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. Словник української мови в 11 томах
- бібліотека — рос. библиотека 1. Спеціальні об'єкти, що є місцем нагромадження, зберігання і надання в тимчасове користування зацікавленим особам друкованих праць, видань (книг, журналів, газет тощо). Eкономічна енциклопедія
- бібліотека — (грец. — книга і сховище) Споруда або спеціальне приміщення для зберігання книжок, рукописних матеріалів та обслуговування читачів. Архітектура і монументальне мистецтво