1. Орфографічний словник української мови

бігма

бі́гма

прислівник

бігом

незмінювана словникова одиниця

розм.

бігма́ 1

присудкове слово

немає

незмінювана словникова одиниця

рідко

бігма́ 2

частка

уживається для підтвердження

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігма — пр., бігцем, тюпцем, підтюпцем, сов. бігом, р. труськом, трушком, трухцем. Словник синонімів Караванського
  2. бігма — присл., розм. Бігом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бігма — БІГМА́¹, невідм., у знач. пред., заст. Немає. Всього надбали. Та діточок у їх бігма (Т. Шевченко); В мене бігма тепереньки ані хати, ані господи (Марко Вовчок). БІГМА́², БІГМЕ́, част. ствердж., розм. Словник української мови у 20 томах
  4. бігма — див. швидко Словник синонімів Вусика
  5. бігма — БІГО́М (про людей — швидко пересуваючись на ногах), БІГЦЕ́М розм., БІ́ГМА розм. рідше, РИ́ССЮ розм., БІЖКА́ розм. рідко, БІЖКО́М розм. рідко. Поодинокі наймички бігом доганяють групу (Ю. Словник синонімів української мови
  6. бігма — БІ́ГМА, присл., розм. Бігом. Віта одразу накинула пальто, вийшла з кімнати і бігма кинулася через вулицю (Грим., Подробиці.., 1956, 168); Лара.. бігма бігла до цеху, щоб там швидше взнали про наближення перемоги (Шовк., Інженери, 1935, 130). Словник української мови в 11 томах