бігма
БІ́ГМА, присл., розм. Бігом.
Віта одразу накинула пальто, вийшла з кімнати і бігма кинулася через вулицю (Грим., Подробиці.., 1956, 168);
Лара.. бігма бігла до цеху, щоб там швидше взнали про наближення перемоги (Шовк., Інженери, 1935, 130).
БІГМА́¹, невідм., у знач. присудка, заст. Немає.
Всього надбали. Та діточок у їх бігма (Шевч., І, 1951, 311);
В мене бігма тепереньки ані хати, ані господи (Вовчок, І, 1955, 149).
БІГМА́², БІГМЕ́, част., розм., заст. Уживається для підтвердження чого-небудь або запевнення в чомусь і т. ін.
— Ей, бігма, не піду, бігма, не піду, — забормотіла та, кидаючи полохливо чорними очима на всі боки (Л. Укр., III, 1952, 676);
— Бігме, страшно простій людині на таку гору стати — звідкіль її видно, може, і з-за кордону позирають (Ю. Янов., І, 1954, 38).
Значення в інших словниках
- бігма — бі́гма прислівник бігом незмінювана словникова одиниця розм. бігма́ 1 присудкове слово немає незмінювана словникова одиниця рідко бігма́ 2 частка уживається для підтвердження незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- бігма — пр., бігцем, тюпцем, підтюпцем, сов. бігом, р. труськом, трушком, трухцем. Словник синонімів Караванського
- бігма — присл., розм. Бігом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бігма — БІГМА́¹, невідм., у знач. пред., заст. Немає. Всього надбали. Та діточок у їх бігма (Т. Шевченко); В мене бігма тепереньки ані хати, ані господи (Марко Вовчок). БІГМА́², БІГМЕ́, част. ствердж., розм. Словник української мови у 20 томах
- бігма — див. швидко Словник синонімів Вусика
- бігма — БІГО́М (про людей — швидко пересуваючись на ногах), БІГЦЕ́М розм., БІ́ГМА розм. рідше, РИ́ССЮ розм., БІЖКА́ розм. рідко, БІЖКО́М розм. рідко. Поодинокі наймички бігом доганяють групу (Ю. Словник синонімів української мови