1. Орфографічний словник української мови

бідняка

бідня́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

нещасна людина

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідняка — БІДНЯ́КА див. бідня́га. Словник української мови у 20 томах
  2. бідняка — див. бідний; бідолаха Словник синонімів Вусика
  3. бідняка — БІДНЯ́КА див. бідня́га. Словник української мови в 11 томах
  4. бідняка — Бідняка, -ки об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Рудч. Ск. І. 144. Так і видно, що бідняка вареників хоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 557). Серця не раньте дівчині бідняці. Рудан. I. 36. ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали. Чуб. II. 302. Словник української мови Грінченка