біднятко
бідня́тко
іменник середнього роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біднятко — БІДНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до бідола́ха. Я пообіцяла принести їй викройку наймоднішого фасону.., біднятко мусило подякувати (Леся Українка); Недовго жила її від грудей відлучена дитина; біднятко зниділо, мов поросло мохом, та й навіки заснуло (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
- біднятко — див. бідолаха; дитина Словник синонімів Вусика
- біднятко — БІДНЯ́ТКО, а, с., пестл. Бідолаха, бідняжка. Я пообіцяла принести їй викройку наймоднішого фасону.., біднятко мусило подякувати (Л. Укр., III, 1952, 707); Недовго жила її від грудей відлучена дитина; біднятко зниділо, мов поросло мохом, та й навіки заснуло (Кобр., Вибр., 1954, 86). Словник української мови в 11 томах