1. Орфографічний словник української мови

білокрів'я

білокрі́в'я

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білокрів'я — -я, с. Захворювання кровотворної системи, що виявляється у значному збільшенні кількості білих кров'яних тілець у крові; лейкемія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білокрів'я — БІЛОКРІ́В'Я, я, с. Захворювання кровотвірної системи, що виявляється у значному збільшенні кількості білих кров'яних тілець у крові; лейкемія. – Є така невесела штука, називається білокрів'я... Ти бачив, як догорає свічка?... Словник української мови у 20 томах
  3. білокрів'я — Хвороба кровотворної системи, яка полягає у надмірному утворюванні та неправильному дозріванні лейкоцитів. Універсальний словник-енциклопедія
  4. білокрів'я — ЛЕЙКО́З мед. (захворювання кровотворної системи), ЛЕЙКЕМІ́Я, БІЛОКРІ́В'Я. Лейкемія (або лейкоз, білокрів'я) — небезпечна хвороба крові, за якої кількість білокрівців зростає понад усяку міру, і вони руйнують лімфатичну систему організму (з журналу). Словник синонімів української мови