білченя

білченя́

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білченя — -яти, с. Маля білки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білченя — БІЛЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля білки. В зубах вона [білка] несла маленьке білченя (О. Копиленко); Самка народжує 4–5 білченят, яких приблизно півтора місяця вигодовує молоком (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. білченя — БІЛЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля білки. В зубах вона [білка] несла маленьке білченя (Коп., Подарунок, 1956, 89). Словник української мови в 11 томах
  4. білченя — Білченя, -няти с. Дѣтенышъ бѣлки. Черк. у. Словник української мови Грінченка