1. Словник української мови в 11 томах

білченя

БІЛЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля білки.

В зубах вона [білка] несла маленьке білченя (Коп., Подарунок, 1956, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білченя — білченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. білченя — -яти, с. Маля білки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білченя — БІЛЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля білки. В зубах вона [білка] несла маленьке білченя (О. Копиленко); Самка народжує 4–5 білченят, яких приблизно півтора місяця вигодовує молоком (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. білченя — Білченя, -няти с. Дѣтенышъ бѣлки. Черк. у. Словник української мови Грінченка