біль
БІЛЬ¹, бо́лю, ч. Відчуття фізичного страждання.
Біль без язика, але каже, де болить (Укр.. присл.., 1955, 145);
Він аж застогнав від болю (Вовчок, І, 1955, 445);
Що то за біль голови у Вас, чи це біль не нервового характеру? (Коцюб., III, 1956, 399);
Прокинувся Арсен Черкашин з тупим болем у голові, з гірким тягарем у серці (Дмит., Розлука, 1957, 5);
*У порівн. Самота, як біль зубів, почина ссать йому серце (Коцюб., II, 1955, 330);
// Відчуття прикрості, образи, смутку.
Буденне життя з його болем та горем, з його радощами та утратами краще і докладніше укладається під прозою (Мирний, V, 1955, 377);
З болем у серці згадав Силантьев, що техгурток.. працює кволо (Донч., II, 1956, 117).
БІЛЬ², і, ж., рідко.
1. Білі нитки, біла пряжа.
Усю ніч не спала. Та біль сукала; По горі ходила. Біль білила (Нар. лірика, 1956, 351);
Сорочка "навипуск", мережана біллю, з виложистим коміром (Л. Укр., III, 1952, 193).
2. Яскраво-білий колір; білість.
Чи тільки справді то сніги біліють? А може то розжеврілася туга, як те залізо., що біліє біллю..? (Л. Укр., І, 1951, 228);
*У порівн. Як біль біла спочивала [Ілашка] по чорних муках (Черемш., Тв., 1960, 67).
БІЛЬ³, і, ж. Біла іржа — хвороба хрестоцвітих, що спричиняється до появи білих блискучих плям на листках, стеблах, квітках і плодах рослини.
Біль, або біла іржа хрестоцвітих. При цій хворобі на листках, стеблах, квітках і плодах з’являються білі блискучі плями (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин, 1956, 224).
Значення в інших словниках
- біль — біль 1 іменник чоловічого роду страждання біль 2 іменник жіночого роду білість; нитки, пряжа рідко біль 3 іменник жіночого роду хвороба рослин Орфографічний словник української мови
- біль — БІЛЬ – БІЛЛЬ Біль1, болю, ор. болем, ч. Відчуття фізичного страждання. Він аж застогнав від болю (Марко Вовчок). Біль2, білі, ор. біллю, ж. зрідка. Білі нитки; білість. На рушники та на хустки Білять біль дівчата (П. Літературне слововживання
- біль — (душі) мука, страждання, болість: (головний) міґреня, сов. мігрень; (v кістках) ломота; (у серці) щем. Словник синонімів Караванського
- біль — [б'іл'] бол'у, ор. болеим, м. (ў) бол'і (відчуття страждання) Орфоепічний словник української мови
- біль — І, ж., рідко. 1. Білі нитки, біла пряжа. 2. Яскраво-білий колір, білість. Прив'язана за коси до сосни, біліє, наче біль, за біль біліша, гуляють козаки, а в небі тиша, а од землі – червоні басани. (П-1:95); Ген над головою злітали з мене голуби біль-білі. (П-2:59). Словник поетичної мови Василя Стуса
- біль — I болю, ч. Відчуття фізичного страждання. || Своєрідний психофізіологічний стан людини, який проявляється в неприємному, гнітючому, інколи нестерпному відчутті. || Відчуття прикрості, образи, смутку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біль — БІЛЬ¹, бо́лю, ч. Відчуття фізичного страждання. Біль без язика, але каже, де болить (примовка); Він аж застогнав від болю (Марко Вовчок); Що то за біль голови у Вас, чи це біль не нервового характеру? (М. Словник української мови у 20 томах
- біль — Біль болющий, але забутющий. Хоч і відчуваємо біль, та коли рана загоїться, то забуваємо його. Болить голова на багатство. Так потішають, як кого голова болить. Болить голова, та незадурно. Без причини голова не буде боліти. Приповідки або українсько-народня філософія
- біль — див. хвороба Словник синонімів Вусика
- біль — Відчуття, пов'язане з дійсним або потенційним ушкодженням тканин організму подразниками (механічними, хіміч., термічними), які збуджують больові рецептори; б. може виникати як психічне явище; фізіологічний... Універсальний словник-енциклопедія
- біль — до бо́лю. 1. Найвищою мірою вияву; дуже, надзвичайно. До болю глибоко запали У серце втомлене мені Ультрамаринові канали І зламані у них огні (М. Рильський); Знов конвалії пахнуть в гаю, білі й ніжні, як вітер у полі .. Фразеологічний словник української мови
- біль — Біль, бо́лю, бо́леві, бо́лем (ч. р.); бо́лі, бо́лів, бо́лям біль, бі́лі, бі́лі, бі́ллю (білі нитки). Ши́є вона́ шо́вком-бі́ллю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- біль — I. Біль, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Чуб. VII. 574. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! н. п. Стоять намети як біль біленькі. Чуб. ІІІ. 275. Словник української мови Грінченка