біт

біт 1

іменник чоловічого роду

одиниця інформації

біт 2

іменник чоловічого роду

напрям у рок-музиці

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біт — біт , род. біта, мн. біти, род. мн. бітів (англ. bit — шматочок) це мінімальна одиниця кількості інформації, яка дорівнює одному двійковому розряду, який може бути рівним одному з двох значень/станів (0 або 1)... Фізико-технічний словник-мінімум
  2. біт — [б'іт] б'іта, м. (на) б'іт'і, мн. б'ітие, б'іт'іў Орфоепічний словник української мови
  3. біт — (англ. beat — удар) — 1. Метроритмічна структура джазового такту, спосіб акцентування такту інструментами ритмогрупи, рівномірне чергування однаково підкреслених ударів, які створюють ритмічний пульс джазу. Словник-довідник музичних термінів
  4. біт — I -а, ч. 1》 Мінімальна одиниця виміру кількості інформації та об'єму пам'яті комп'ютера (дорівнює одній комірці або одному двійковому знаку типу "так-ні"). Стартовий біт. Біт модифікації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. біт — БІТ¹, а, ч., інформ. 1. Одиниця вимірювання кількості інформації та об'єму пам'яті комп'ютера. Біт є надто дрібною, а отже, і незручною одиницею виміру великих обсягів інформації (з навч. літ.). 2. Елемент кодового набору. Біт модифікації; Стартовий біт. Словник української мови у 20 томах
  6. біт — (від англ. binary – двійковий і digit – знак, цифра) одиниця вимірювання кількості інформації в двійковій системі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. біт — Базова найменша одиниця інформації, що відповідає одному з двох станів: так або ні; у двійковій системі числення позначається 0 або 1. Універсальний словник-енциклопедія
  8. біт — рос. бит (від англ. binary-двійковий і digit — знак, цифра) — одиниця вимірювання кількості інформації в двійковій системі. Eкономічна енциклопедія