валютник
валю́тник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валютник — -а, ч., розм. Спекулянт чужоземною валютою, що одержує прибутки, здійснюючи протизаконні валютні операції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валютник — ВАЛЮ́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто займається незаконними операціями з іноземною валютою. Валютник, метнувшись у першу крамничку, за мить приніс нам за крони .. копицю польських банкнотів (Олесь Досвітній); Валютників повні трактири нічні (Л. Словник української мови у 20 томах
- валютник — Валю́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- валютник — ВАЛЮ́ТНИК, а, ч., розм. Спекулянт чужоземною валютою, що одержує прибутки, здійснюючи протизаконні валютні операції. Валютників повні трактири нічні (Перв., II, 1958, 294); Валютник, метнувшись у першу крамничку, за мить приніс нам за крони.. копицю польських банкнотів (Досв., Вибр., 1959, 97). Словник української мови в 11 томах