1. Орфографічний словник української мови

ванна

ва́нна 1

іменник жіночого роду

посудина; процес миття; процедура

ва́нна 2

іменник жіночого роду

кімната

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванна — I ванни, р. мн. ванн. Велика (переважно довгаста) посудина для купання; процес купання в такій посудині. II ванної, р. мн. ванних. Спеціально обладнана кімната для купання. Літературне слововживання
  2. ванна — у. купіль; (кімната) г. лазничка, поб. туалет|а|; ванночка. Словник синонімів Караванського
  3. ванна — Богослужбова посудина, у якій освячують воду; водосвятна чаша Словник церковно-обрядової термінології
  4. ванна — [ван:а] -н:ие, д. і м. -н':і, р. мн. ван: (посудина) Орфоепічний словник української мови
  5. ванна — -и, ж. 1》 Велика довгаста посудина для миття і купання. 2》 Процес миття, купання у такій посудині. || Занурення оголеного тіла або якоїсь його частини на певний час у воду чи інше середовище (грязь) з лікувальною метою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ванна — Купіль Словник чужослів Павло Штепа
  7. ванна — ВА́ННА, и, ж. 1. Велика, звичайно довгаста посудина для миття та купання. Чи купили ванну, купаєшся? (М. Коцюбинський); Вода у ванні встигла захолонути. Пані Рома знову відкрутила кран гарячої (Ю. Андрухович). 2. Миття, купання у такій посудині. Словник української мови у 20 томах
  8. ванна — ВА́ННА (посудина або кімната для купання), КУ́ПІЛЬ рідше. Багатіші пани позабирали з собою навіть ванни для купання (І. Нечуй-Левицький); Марія прочитала суворе розпорядження про те, щоб у всіх будинках було опечатано крани у ваннах (В. Словник синонімів української мови
  9. ванна — Ва́нна, -ни, -ні; ва́нни, ва́ннів і ванн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ванна — ВА́ННА, и, ж. 1. Велика довгаста посудина для миття і купання. Чи купили ванну, купаєшся? (Коцюб., III, 1956, 135); Марія прочитала суворе розпорядження про те, щоб у всіх будинках було опечатано крани у ваннах, умивальниках (Кучер, Чорноморці, 1956... Словник української мови в 11 томах
  11. ванна — 1. Великий продовгуватий посуд для миття. 2. Наповнена водою споруда для плавання в басейнах. 3. Кімната для гігієнічних процедур та купання. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. ванна — Ванна, -ни ж. 1) Ванна. Чуб. II. 644. Старий казав папісти води в ванну. Чуб. II. 334. 2) раст. Verbascum nigrum. Лв. 102. Словник української мови Грінченка