вапняк

Значення в інших словниках

1. вапняк — [вапн’ак] -н'аку, м. (на) -н'аку Орфоепічний словник української мови
2. вапняк — Известняк — limestone — Kalkstein — осадова гiрська порода, що складається головним чином з кальциту з домiшками глинистого матерiалу, кремнезему, оксидiв залiза та iнших. Гірничий енциклопедичний словник
3. вапняк — -у, ч. Осадова, перев. морська, порода, яка містить карбонат кальцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вапняк — ВАПНЯ́К, у́, ч. Осадова гірська порода органічного, рідше хемогенного походження, яка перев. складається з карбонату кальцію. Над головою, з правої руки, нависали брили вапняку, громадилися старі, роз'їдені морськими прибоями скелі (Ю. Словник української мови у 20 томах
5. вапняк — Карбонатна осадова гірська порода органічного походження, пер. хіміч., що складається з кальциту; білий, жовтавий або сірий; дуже поширений; використовують як будівельний камінь, для виготовлення вапна, цементу, карбіду, соди; подрібнений — як мінеральне добриво. Універсальний словник-енциклопедія
6. вапняк — ВАПНЯ́К, у́, ч. Осадова, переважно морська порода, яка містить у собі вапно. Над головою, з правої руки, нависали брили вапняку, громадилися старі, роз’їдені морськими прибоями скелі (Смолич, V, 1959, 35); Вапняком, рудою наповняє [Орися] Звично величезні бункери (Шпорта, Запоріжці, 1952, 54). Словник української мови в 11 томах
7. вапняк — Вапняк, -ка м. Известнякъ. Уман. І. 294. Словник української мови Грінченка