вбирач

вбира́ч

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбирач — -а, ч., фіз. Речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вбирач — ВБИРА́Ч, а́, ч. Те, що вбирає в себе вологу, рідину, пару і т. ін. Як вбирач атмосферних опадів ґрунтово-рослинний покрив значною мірою визначає баланс прісної води, стік води в ріках (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вбирач — ВБИРА́Ч (речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару тощо), ПОГЛИНА́Ч, СОРБЕ́НТ. Так звані сорбенти — ..поглиначі. Сполучаючись з елементами, вони розчиняються у воді, їх можна збирати, ..відновлювати й знову використовувати для поглинання (з журналу). Словник синонімів української мови
  4. вбирач — ВБИРА́Ч, а́, ч., фіз. Речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару і т. ін. Словник української мови в 11 томах