1. Словник української мови у 20 томах

вбирач

ВБИРА́Ч, а́, ч.

Те, що вбирає в себе вологу, рідину, пару і т. ін.

Як вбирач атмосферних опадів ґрунтово-рослинний покрив значною мірою визначає баланс прісної води, стік води в ріках (з наук. літ.);

Засіб для усунення вологості повітря (вбирач вологи) призначений для використання у житлових та офісних приміщеннях, у ванних кімнатах і туалетах (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбирач — вбира́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вбирач — -а, ч., фіз. Речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вбирач — ВБИРА́Ч (речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару тощо), ПОГЛИНА́Ч, СОРБЕ́НТ. Так звані сорбенти — ..поглиначі. Сполучаючись з елементами, вони розчиняються у воді, їх можна збирати, ..відновлювати й знову використовувати для поглинання (з журналу). Словник синонімів української мови
  4. вбирач — ВБИРА́Ч, а́, ч., фіз. Речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару і т. ін. Словник української мови в 11 томах