1. Орфографічний словник української мови

великомучениця

великому́чениця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великомучениця — -і. Жін. до великомученик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. великомучениця — ВЕЛИКОМУ́ЧЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до великому́ченик. Розповідала вона про життя й страждання Варвари-великомучениці (О. Донченко); Свята великомучениця Катерина, дочка правителя Александрії Єгипетської, надзвичайно гарна й освічена дівчина... Словник української мови у 20 томах
  3. великомучениця — ВЕЛИКОМУ́ЧЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до великому́ченик. Розповідала вона про життя й страждання Варвари-великомучениці (Донч., III, 1956, 31); Б’ють мене [Палажку], молотять, місять, рвуть на мені коси, наче на святій Варварі. Я вже тепер великомучениця, та й годі (Н.-Лев., II, 1956, 23). Словник української мови в 11 томах
  4. великомучениця — Великомучениця, -ці ж. Великомученица. Шевч. 439. Словник української мови Грінченка