вепринник

вепри́нник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вепринник — Агрусник [V] Словник з творів Івана Франка
  2. вепринник — -а, ч., діал. Аґрус. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вепринник — ВЕПРИ́ННИК, у, ч., діал. Ділянка, де росте веприна, а також зарості, кущі веприни (див. вепри́на²). А старий садівник в більший кіш збирав веприни, причакнувши перед розлогим вепринником і підіймаючи гілку за гілкою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. вепринник — ВЕПРИ́ННИК, а, ч., діал. Агрус. Словник української мови в 11 томах