1. Орфографічний словник української мови

верблюдячий

верблю́дячий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верблюдячий — -а, -е. Те саме, що верблюжий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. верблюдячий — ВЕРБЛЮ́ДЯЧИЙ, а, е. Те саме, що верблю́жий. Туглій роздягнувся, і вони забралися на м'яке ложе, під пухкі ковдри з верблюдячої шерсті (В. Малик); Тварини йшли поважно, гордовито піднявши верблюдячі голови (І. Словник української мови у 20 томах
  3. верблюдячий — ВЕРБЛЮ́ДЯЧИЙ, а, е. Те саме, що верблю́жий. Вся вона [земля] в бурих плямах, схожих на пропилену верблюдячу шкіру. Мертво виблискують на сонці скам’янілі солоні озера (Рад. Укр., 12.III 1964, 3). Словник української мови в 11 томах