вербовка

вербо́вка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербовка — правильніше: вербування «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вербовка — ВЕРБО́ВКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що вербува́ння. Таким чином Андрій ще раз переконався, яка страшна сила закладена в тій проклятій вербовці, що від однієї думки про неї людина з хама стає янголом (І. Словник української мови у 20 томах
  3. вербовка — ВЕРБО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що вербува́ння. Йде вербовка (Довж., І, 1958, 46). Словник української мови в 11 томах