вербування

вербува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербування — -я, с. Дія за знач. вербувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вербування — ВЕРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вербува́ти. – Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Ю. Шовкопляс); Кошовий отаман розсилав уповноважених у різні місцевості для вербування охочих вступити у військо (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. вербування — НАБІ́Р (добір потрібної кількості людей для чого-небудь, куди-небудь); ПРИЙМА́ННЯ (до навчальних закладів); ВЕРБУВА́ННЯ, ВЕРБУ́НОК рідко, РЕКРУТУВА́ННЯ книжн. Словник синонімів української мови
  4. вербування — Вербува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вербування — ВЕРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вербува́ти. — Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Шовк., Інженери, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах
  6. вербування — Вербува́ння, -ня с. Вербованіе. Словник української мови Грінченка