вербування
НАБІ́Р (добір потрібної кількості людей для чого-небудь, куди-небудь); ПРИЙМА́ННЯ (до навчальних закладів); ВЕРБУВА́ННЯ, ВЕРБУ́НОК рідко, РЕКРУТУВА́ННЯ книжн. (щодо учасників, працівників чого-небудь); КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, КОМПЛЕКТА́ЦІЯ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАННЯ (забезпечення повного комплекту працівників, особового складу). — Коли буде набір робітників на пилорами, я протегуватиму (С. Чорнобривець); — Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Ю. Шовкопляс); Останнім часом вона найбільше дбала про комплектування бригади (Д. Ткач); Укомплектовування полку.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербування — вербува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вербування — -я, с. Дія за знач. вербувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербування — ВЕРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вербува́ти. – Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Ю. Шовкопляс); Кошовий отаман розсилав уповноважених у різні місцевості для вербування охочих вступити у військо (із журн. Словник української мови у 20 томах
- вербування — Вербува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вербування — ВЕРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вербува́ти. — Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Шовк., Інженери, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах
- вербування — Вербува́ння, -ня с. Вербованіе. Словник української мови Грінченка